Порядок рецензування

  1. Усі рукописи спочатку розглядаються редакторами на предмет оцінки їх відповідності тематиці і вимогам журналу.
  2. Представлені рукописи спрямовуються рецензенту (одному із членів редакційної колегії, фахівцю у відповідній галузі). Рукопис проходить подвійне сліпе рецензування: ні автори, ні рецензенти не знають один одного.

Процедура рецензування орієнтована на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та передбачає всебічний аналіз переваг та недоліків матеріалів статті.

Рецензент робить висновок щодо доцільності публікації із зазначенням основних недоліків статті (якщо такі є), а також висновок про можливість опублікування: «рекомендується», «рекомендується з урахуванням виправлення зазначених недоліків» або «не рекомендується».

Найпоширенішими причинами для відмови в публікації статті є:

– погана або неправильна структурованість публікації;

– відсутність наукової новизни;

– у статті недостатня кількість актуальних посилань на літературні джерела;

– стаття містить теорії, концепції або висновки, які не повністю підтримуються даними, аргументами або інформацією;

– стаття має погану якість мови.

  1. Рішення направляється авторові (-ам). Статті, що підлягають доробці, надсилаються авторові (-ам) разом із текстом рецензії, що містить конкретні рекомендації з доробки статті.
  2. Дороблений варіант статті направляється на повторне рецензування. У випадку повторного негативного результату рецензування стаття відхиляється та не підлягає подальшому розгляду.

Редакція не вступає в дискусію з авторами відхилених статей.